Даниїл Власович «Тюр», командир інженерно-саперного взводу «Любарт», переконаний: «Хочеш, щоб очі горіли від роботи — ставай до лав Любарта».
Жива вибухова історія доводить, що сапери — це не лише про техніку й вибухи, а більше про людей, які не бояться брати на себе найбільшу відповідальність.
Страшно стати одиницею підрозділу, яку готові забути в будь-який момент. Інша справа — бригада "Любарт", яка цінує кожного військовослужбовця більше, ніж найвисокотехнологічнішу зброю.
Головний принцип 1-го корпусу НГУ "Азов", до якої належить бригада "Любарт", звучить так: "Все заради солдата". За 11+ років безперервної війни вони впевнилися, що жодна топова техніка не може бути ціннішою за професійного, мотивованого військовослужбовця. Озброєння можна купити, а люди — незамінні.
У перші дні великої війни на Волині виник добровольчий загін Любарт. Тоді мало хто міг припустити, що за три роки ця ініціатива виросте як повноцінна 20 бригада Любарт у складі корпусу Азов. Підрозділ пройшов шлях від місцевого ДФТГ до серйозної бойової сили, загартованої у найважчих боях.
Назва Любарт має історичний релікт. Підрозділ свідомо взяв ім’я князя Любарта Гедиміновича, який тримав оборону Луцького замку у XIV столітті. Для сучасних воїнів назва стала кодом незламності: колись укріплення Волині витримували облоги, тепер бійці Любарта стоять на передовій війни XXI століття.
Фронт тримається не тільки на солдатах у бліндажах. За кожним їхнім кроком стоїть невидима робота — дрони, машини, медицина, спорядження. Без цього навіть найвідважніші воїни не витримають. Тому сьогодні тил і фронт — це єдине ціле.
Любарт справді з’явився у вирі повномасштабного вторгнення, загартувався у найважчих боях і сьогодні тримає рубіж як окрема бойова сила.
У лютому 2022-го кілька десятків людей самі зібралися в загін, щоб боронити свій край. Згодом вони потрапили до Сил спецоперацій, пізніше воювали у складі 5-го батальйону Азову. У 2024 році цей шлях завершився новим етапом — Любарт став 20-ю бригадою НГУ у складі 1-го корпусу Азов. Тепер це не невелика група, а велика бойова частина, яка пройшла Київщину, Бахмут, Серебрянський ліс, Запоріжжя та Херсонщину. Їхня відмінність — не лише витривалість, а й уміння тримати відповідальність за кожен рубіж.
До складу військового підрозділу "Любарт" увійшли переважно волиняни-добровольці, ветерани АТО, ветерани полку "Азов", футбольні фанати, члени організацій "Національний Корпус", "Національні дружини" та "Centuria". Його сформували у Луцьку з початком активізації бойових дій.
Раніше бійці "Любарта" брали участь у звільненні Київщини, боях за Нескучне та Велику Новосілку, обороняли Бахмут, форсували Дніпро на Херсонщині та воювали на Запорізькому напрямку.
Щоб стати частиною бригади, достатньо трьох кроків. Новобранців готують з нуля — від базового восьмитижневого курсу до спеціалізованих занять і бойового злагодження.
Про це представники бригади «Любарт» повідомили DailyLviv.com. У лютому 2022 року група добровольців створила власне формування територіальної громади. Так почалася історія бригади «Любарт». Згодом добровольчий загін увійшов до складу Сил спеціальних операцій. Там бійці проходили завдання, які вимагали від них і тиші нічного рейду, і витримки у ворожому тилу.
Традиція наділяти військові формування такими стягами сягає часів козаччини. В ту пору втрата знамена означала поразку війська і для козака була трагедією та ганьбою, тому кожен з них вважав за честь віддати своє життя в обмін на повернення стяга.
Сьогодні бойові прапори не втратили свого значення – це головний символ честі та звитяги бригади. І отримати знамено від президента – означає, що бійці гідно проявили себе та показали звитяги підрозділу.
Батальйон Любарт, який з квітня 2025 став бригадою, виконував завдання там, де інші б не впорались. Воїни Любарта заходили в Бородянку та навколишні села одразу після деокупації, допомагали людям у розмінуванні. Потім тримали лінію фронту на Донеччині, у Великій Новосілці та Нескучному. Билися у Бахмуті у надважких умовах. Улітку 2023-го групи переправлялися через Дніпро та заходили у ворожий тил на Херсонщині, в Козачих Лагерях, Кринках, Корсунці, створюючи плацдарми й відволікаючи сили противника. А восени того ж року воювали на Запорізькому напрямку, у боях за Вербове та Новопокровку.
Шлях, довжиною у понад три роки: від добровольчого підрозділу до 20-ї бригади оперативного призначення Любарт.
Насправді все перелічене можна віднести до цього підрозділу, який виник як добровольче формування у 2022 році. На початку повномасштабного вторгнення його створили ветерани ОЗСП Азов і колишні учасники АТО, що захищали Україну в межах Волинської області.
У 20-й бригаді Нацгвардії України «Любарт» оприлюднили подробиці ближнього бою з окупантами, який відбувся у травні біля села Романівка.
У бригаді розповіли, що на торецькому напрямку російські сили впритул наблизилися до передових позицій 1-го корпусу НГУ «Азов», намагаючись прорвати українську оборону.
Зіткнення переросло у ближній вогневий контакт: українські піхотинці вступили в перестрілку з ворогом на відстані всього кількох метрів.